Хірургія як наука і дисципліна в історичному аспекті розпочиналася з лікування ран та їх ускладнень. А першим і найчастішим ускладненням рани було її нагноєння, тобто споконвічний вплив якогось, спочатку невідомого, а потім і дослідженого мікробного чинника на макроорганізм.
За більш як 60-річний період свідомої боротьби з інфекціями певний оптимізм науковців щодо антибіотиків змінився на раціонально-прагматичне розуміння їх можливостей. Тому беручи до уваги потужні, і на сьогоднішній день ще далеко не пізнані можливості мікроорганізмів до адаптації і виживання, з іншого боку працюючи над найновішими антибіотиками лікарі-хірурги звертаються до «старих та добрих» методів антисептики, як одного з дієвих засобів боротьби з хірургічною інфекцією.
Мета роботи: оцінити вплив різних антисептичних препаратів на перебіг інфекційного забруднення черевної порожнини, а також загоєння післяопераційної рани.
Матеріали та методи: Проведений аналіз результатів лікування 148 хворих на гострий деструктивний апендицит за 2009 рік з різним ступенем вираженості і поширення запального процесу в черевній порожнині. Морфологічні форми гострого апендициту згідно існуючих класифікацій приведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
| Гострий флегмонозний апендицит | 77 |
| Гострий флегмонозний апендицит з місцевим серозно-гнійним перитонітом | 31 |
| Гострий гангренозний апендицит | 21 |
| Гострий гангренозний апендицит з периапендикулярним абсцесом | 7 |
| Гострий гангренозний апендицит з дифузним гнійним перитонітом | 12 |
| Всього | 148 |
Пацієнти розділені на 2 групи за наявністю чи відсутністю запального ексудату в черевній порожнині. До першої групи ввійшли 98 хворих з гострим флегмонозним та гострим гангренозним апендицитом без супутнього запального ексудату в черевній порожнині (тобто без ознак перитоніту). До другої групи включені 50 хворих з гострим флегмонозним, гострим гангренозним, та перфоративним апендицитом, ускладненим місцевим чи дифузним гнійним перитонітом або периапендикулярним абсцесом.
Пацієнтам 1 групи санації черевної черевної порожнини антисептиками не виконували, однак проводили обробку операційної рани перед зашиванням. В 2 групі застосовували лаваж черевної порожнини, а також післяопераційної рани.
Застосовували різні антисептичні препарати, в зв’язку з чим пацієнти обох груп розділені на три підгрупи.
В першій групі хворих виконували обробку післяопераційної рани перед зашиванням її розчинами фурациліну 1:200 (28 пацієнтів), декасану 0,02% (43) та октенісепту 0,1% в розведені 1:5 фізіологічним розчином (27).
В другій групі проводили санацію черевної порожнини, а також післяопераційної рани цими ж розчинами (фурациліну 1:200 (11), декасану 0,02% (27) та октенісепту 0,1% в розведені 1:5 фіз. розчином (12)).
Брали до уваги також вартість застосованих препаратів, яка на сьогодні складає: р-н фурациліну 200мл – 3,12гр. ; р-н декасану 0,02% 200мл - 11,45гр.; р-н октенісепту 0,1% 250мл – 80,60гр.
Крім цього пацієнтам першої групи проводили антибіотикопрофілактику методом “однієї дози” або “надкоротку”, застосовуючи цефалоспорини II покоління. В другій групі використовували “продовжену” антибіотикопрофілактику цефалоспоринами III покоління, в деяких випадках комбінуючи їх з метронідазолом.
Проведено лабораторний бактеріальний контроль ексудату черевної порожнини до санації та змивів з очеревини в зоні операції після обробки черевної порожнини застосованими антисептиками, а також післяопераційної рани після виконання внутрішньочеревного етапу операції та після обробки її антисептиками перед зашиванням.
Результати та їх обговорення: В першій групі хворих зі стінок операційної рани до обробки її антисептиками в 71 випадку (72,5%) були висіяні мікробні збудники. Найчастіше зустрічались золотистий стафілокок (38%), епідермальний стафілокок (31%), кишечка паличка (14%), інші м/о та їх асоціації.
Однак кількість мікробних тіл в перерахунку на 1г тканини не завжди перевищувала критичне число в 105.
Після обробки рани наведеними вище антисептиками ступінь забруднення рани достовірно зменшувався, особливо у випадку застосування розчинів декасану та октенісепту (див. табл. 2).
Таблиця 2.
| Висіяні м/о | Кількість мікробних тіл до обробки рани | Кількість мікробних тіл після обробки рани | ||
| Фурацилін | Декасан | Октенісепт | ||
| Золотистий стафілокок | 103 - 106 | 103 - 104 | 102 | - |
| Епідермальний стафілокок | 103 - 108 | 102 - 105 | 102 -103 | 102 |
| Кишечна паличка | 102 - 104 | 102 - 103 | 102 | - |
| Інші м/о та асоціації | 102 - 105 | 102 - 103 | 102 | - |
В цій групі в двох випадках мало місце нагноєння післяопераційної рани (поверхневе і глибоке, по 1 випадку). Обидва ускладнення виникли після обробки інфікованої рани р-ном фурациліну, що склало 7,1%. Після застосування декасану та октенісепту ускладнень з боку рани не спостерігали.
В другій групі хворих результати бактеріального дослідження запального ексудату з черевної порожнини виглядали наступним чином:
St. aureus – 38%
E. coli – 33%
Enterobacter – 14%
Proteus – 9%
Enterococcus – 3%
Інші – 3%
Як правило всі висіяні мікроби спостерігались в різних асоціаціях.
Результати санації черевної порожнини приведені в таблиці 3.
Таблиця 3.
| Висіяні м/о | Кількість мікробних тіл до лаважу черевної порожнини антисептиками | Кількість мікробних тіл після лаважу черевної порожнини антисептиками | ||
| Фурацилін | Декасан | Октенісепт | ||
| Мікробні асоціації | 104 - 107 | 103 - 104 | 102 - 103 | 0 – 10 |
Результати посівів з післяопераційних ран до та після її обробки антисептиками наведені в таблиці 4.
Таблиця 4.
| Висіяні м/о | Кількість мікробних тіл до санації рани | Кількість мікробних тіл після санації рани | ||
| Фурацилін | Декасан | Октенісепт | ||
| Золотистий стафілокок | 104 - 106 | 102 - 104 | 102 | - |
| Епідермальний стафілокок | 103 – 106 | 102 - 105 | 102 | 10 |
| Кишечна паличка | 103 - 105 | 102 - 104 | 10 | - |
| Інші м/о та асоціації | 102 - 104 | 102 - 103 | 102 | - |
Внутрішньочеревних гнійно-септичних ускладнень в другій групі хворих не спостерігали. Нагноєння післяопераційної рани виникли у 3-х пацієнтів, у всіх після лаважу черевної порожнини та рани р-ном фурациліну. Це склало 27,3%.
Висновки:
1. На сьогоднішній день, зважаючи на високу вірулентність мікрофлори, здатність її до мутацій та підвищену стійкість, р-н фурациліну втрачає свою актуальність як антисептик.
2. Розчин декасану показує достатню ефективність щодо найбільш поширеної гноєрідної флори, до того ж досить дешевий.
3. Октенісепт є одним з найпотужніших антисептиків, хоч має відносно високу вартість.
Комментариев нет:
Отправить комментарий